Новини

Війна, що триває, вже коштувала нашій країні тисячі життів, зруйнувала мільйони родин та осель, а також принесла колосальні економічні втрати. Післявоєнна реконструкція та підтримка вітчизняної економіки є надзвичайно складним і важливим викликом. Та чи підтримують в Україні сприятливі умови для західних інвесторів які вже вклали в національне виробництво 360 млн євро, сплатили більше, ніж мільярд гривень податків і спрямували на гуманітарні цілі понад 90 млн грн?

Вартість повоєнного відновлення України, за різними оцінками, варіюється від $349 млрд до $1,1 трлн – інвестиції потрібні як у масштабах держави, так і на рівні конкретних громад і виробництв. Це можуть бути кошти грантів, фінансова підтримка або кредитні ресурси. І якщо на допомогу потрібно чекати, то позикові кошти банків для бізнесу можна залучати вже зараз, незважаючи на війну. 

Для великих промислових компаній традиційно викликом є доступ до ринків капіталу. 

Фактор війни помітно збільшив вартість позикових коштів для вітчизняного бізнесу, оскільки банки закладають усі ймовірні ризики у відсоткову ставку за користування кредитом.

Значно дешевші позики можна отримати у міжнародних фінансових інституцій, які пропонують вигідніші відсотки, але фінансують тільки певні інвестиційні проєкти.

Надаючи кредитну підтримку українським компаніям, європейські фінансові установи висувають низку вимог щодо фінансового стану і прозорості ведення господарської діяльності потенційного партнера, важливою умовою є і міжнародне реноме позичальника. Відтак будь-які репутаційні скандали, що виникають довкола підприємства, суттєво знижують імовірність надання йому такого фінансування.

У цьому Київський картонно-паперовий комбінат переконався на власному досвіді.

Київський КПК має тривалу успішну історію співпраці з українськими та іноземними банками, а також міжнародними інституціями. Завдячуючи такій взаємодії, на підприємстві було реалізовано низку проєктів з модернізації та розвитку нових напрямків. Результатом співробітництва стало створення сотні нових робочих місць і збільшення відрахувань до бюджету до рівня понад мільярда гривень на рік.

Навіть зараз, попри війну, ККПК продовжує модернізувати виробництво, адже частина обладнання має вже досить солідний вік і потребує заміни. 

Але на шляху до оновлення виникли неочікувані перепони: останні півтора роки комбінат опинився під безпідставним тиском представників окремих правоохоронних структур.

Паралельно із силовим пресингом було запущено брудну інформаційну кампанію, яка негативно вплинула на імідж виробника, що в кінцевому підсумку призвело до проблем із залученням зовнішнього фінансування.

Ідеться про поновлення співробітниками БЕБ і Нацполіції кримінального провадження кількарічної давнини, звинувачення в якому Київський КПК вже неодноразово спростовував у судовому порядку, а також спроби арешту майна групи компаній. Подібні дії українських силовиків у компанії розцінюють як маніпулятивні, а посольство Австрії в Україні навіть висловило свою занепокоєність з цього приводу.

Однак компанія не збавляє обертів: на 2024 рік також заплановано інвестиційну програму з модернізації обладнання. 

Київський картонно-паперовий комбінат є складовою австрійського Pulp Mill Holding, дотримуючись у своїй діяльності європейських принципів управління, звітності і прозорості бізнесу. Загалом австрійці вже вклали у ККПК понад 360 млн євро, і західний інвестор ретельно слідкує за роботою підприємства.

Австрійський власник Pulp Mill Holding, незважаючи на вищевказані несприятливі фактори та війну продовжує підтримувати підприємство, і цієї осені було затверджено плани модернізації у 2024 році на 12 млн євро. Та цього разу в реалізації програми ККПК буде покладатися тільки на власні кошти та кошти материнської компанії – все через причини зазначені вище. Але при такому підході ризики зриву – досить високі, адже зовнішні чинники (не стабільні ціни на енергоносії та сировину, блокування імпорту та інше) можуть негативно вплинути на фінансові можливості ККПК. Тож, коли очікувати австрійському власнику Київського картонно-паперового комбінату покращення інвестиційного клімату? 

У контексті залучення коштів міжнародних донорів надважливою є поведінка держави, яка має створити сприятливе поле для іноземних інвесторів та уникати політики нерозбірливого санкційного тиску на бізнеси – в тому числі європейські. Адже отримані кредити – це і нові робочі місця для українців, і податкові надходження до бюджету.

У випадку Київського картонно-паперового комбінату, на жаль, було штучно створено умови, які прямо суперечать як інтересам компанії так і національним інтересам країни, яка несе тягар війни – адже наша країна фінансує видатки на оборону власним коштом, а податки є основним джерелом наповнення бюджету. 

За матеріалом БІЗНЕС ЦЕНЗОР.

Поділитися: